Мама залишила двох доньок на майданчику, а сама пішла із подругою. Пройшло 3 години і я вже хотіла викликати поліцію, але раптом вона з’явилася

Того весняного вечора вирішили погуляти всією сім’єю. Стояла чудова весняна погода. Син прихопив із собою свою ілюстровану книгу. Ми гуляли у парку, всі діти зібралися навколо мого сина – розглянути книгу.Раптом ми почули дитячий плач. Я помітила, що на лаві сидить дівчинка. Вона ревіла. Ми стали озиратися у пошуках мами дитини. Мені здалося, що та відійшла на хвилинку і зараз підійде. До неї підійшла дівчинка, як виявилося, її сестра; їй було приблизно 6 років.

Сестричка нам сказала, що мама залишила їх на майданчику і пішла з подругою, веліла їй наглядати молодшу сестру. Ми стали заспокоювати дівчинку, казали, що мати скоро прийде.Мене здивувало те, що мати залишила двох маленьких дітей і ще змусила шестирічну дівчинку доглядати сестру. Поки чекали на повернення матері, дівчинка сказала, що вони часто гуляють і мама часто залишає їх на майданчику.

Через дві години я запропонувала викликати поліцію. Знаю, що на такі виклики не дуже швидко реагують. Стало темніти, і всі почали розходитися додому. На майданчику залишилися лише ми та дві дівчинки. У моїй голові не вкладалося, що дві малечі знаходяться на майданчику без контролю та нагляду. Чоловік зателефонував і став пояснити оператору ситуацію, що склалася.

Раптом одна з дівчаток закричала: «Ось наша мама прийшла». До нас підійшла молода жінка з візком. Видно було, що вона дуже спокійна і анітрохи не здивована, що діти самі стільки часу. Мені стало шкода цих дівчаток, особливо старшу. У свої шість років вона змушена няньчитися з молодшою сестрою. Сказати, що я була в шоці – нічого не сказати.Я ніколи не залишаю своїх дітей у громадському місці без нагляду. Діти – це радість. Вони дарують нам щастя. З народженням дитини наше життя змінюється назавжди. Діти змушують дивитися на навколишній світ. Бережіть дітей.