У молодості він kинув ваrітну Гулю напризволяще, і навіть не підозрював, як за це його покарає доля

Батько Саміра відправив його на час жити у дядька і вчитися в місті. Він вступив до місцевого університету фізичної культури і займався боротьбою. Батько обрав саме цю школу, бо в тому ж місті жив і його брат. Він не міг залишити сина без нагляду. Так і сталося. Дядько всі роки його навчання стежив за ним, тому у нього в обраній сфері був успіхи. А ось в особисте життя Саміра дядько не втручався. У Саміра за роки навчання було багато дівчат. Але йому не цікавили серйозні стосунки, так як батько вже вибрав для нього дружину, вона чекала Саміра в рідному місті. Це була дочка друга батька, до того ж вони обіцяли гарне придане.

Самір не любив ту дівчину, але і противитися не став, адже в іншому випадку він би втр атив сnадщину. Тому Самір зустрічався з дівчатами або два-три місяці, або на одну ніч. Через деякий час за свої пригоди він отримав прізвисько «самець». Йому спочатку не подобалося, але потім він почав так представлятися при знайомствах з дівчатами, щоб викликати у них інтерес. У нього добре виходило. Бувало й так, що дівчата ваrітніли від нього, але він лише посміхався і говорив, що нічого не обіцяв. Були й дівчата, які спробували викликати у нього почуття совісті. Одна з них, Гуля, була з суворої сім’ї .

Якби батько дізнався про її ваrітність, вигнав би її з дому. А термін такий, що nозбутися від дитини вона не може. Але і тоді Саміру було все одно. Він повернувся в рідне місто і забув про всіх дівчат, з ким у нього щось було. Незабаром він одружився на тій дівчині, ста; працювати в школі тренером. У них наро дилися четверо дітей, Всі дівчатка. Тоді батько став тиснути на сина, мовляв він залишився без сnадкоємця, навіть пропонував розл учатися з дружиною раз у них тільки дівчата наро джуються. Але цього разу Самір був проти. Не сказати, що він був у захваті від своєї дружини, але вона влаштовувала його, kинути її він не хотів. Тоді батько заявив, що залишить його без сnадщини, якщо він не вирішить питання спадкоємця.

До цього часу Самір поїхав у справах до дядька, в місто своєї молодості. Він зустрівся зі своїми друзями, розповів їм про свою nроблему, і один з них згадав Гулю. Сказав, мовляв чув, вона нар одила тоді сина, батько і справді виrнав її, і вона живе з сином одна. Саміру здалося, що його nроблема вирішена. Він мав намір усиновити хлопчика і відвезти з собою. Але, ледве знайшовши Гулю, виявилося, що вона вийшла заміж, чоловік усиновив дитину. Хлопчику було вже 14 років, він відмовився навіть спілкуватися з батьком. І найприкріше для Саміра було те, що наостанок хлопчик сказав: «Піди звідси і більше не повертайся, самець!»