Чоловік не хоче витрачати на мене ні копійки, а на подарунки своїм родичам він грошей не шкодує. Я вирішила більше не терпіти цього

Коли ми тільки зустрілися з Олексієм, він одразу дав зрозуміти, що на щедрість з його боку не варто розраховувати. Він не дарував мені якихось дорогих подарунків, навіть пишних букетів я від нього не бачила, але ми були молоді, мені здавалося це нормальним.

Потім ми побралися. Ще до весілля у нас часто траплялися випадки, коли я сама платила за нас у кафе, або оплачувала квитки в кіно. Після весілля ми почали вести спільний бюджет, у плані того, що за продукти, комуналку і все інше ми платили порівну.

Коли у нас народилося маля, всі фінансові питання полягли на плечі чоловіка. Я хоч і намаг алася іноді заробити трохи, щоб внести свою копійку, але цих грошей вистачало тільки мені на одяг та на іграшки малюкові.Тоді, у декреті, Олексій не дозволяв мені навіть одяг собі купувати, казав, що ми вже батьки і, мовляв, маємо оцінювати інтереси сина вище за свої.

Я б і рада, але це правило діяло тільки по відношенню до мене (Ev / K). Тобто чоловік ніколи не економив на подарунках рідним та близьким, а от коли справа стосувалася мене, то в хід у мій день народження йшли куртки для сина та радіокеровані машини, про які він мріяв давно, за словами Лєші.

На подарунки на свята рідним чоловік може кілька місяців відкладати від зарплати. Через це я вже розумію, що Льоша просто не цінує мене. Я вже й не пам’ятаю, коли востаннє я отримувала подарунок від нього.Розлу чатися через це я, звичайно, не буду. Але, на мою думку, з цим треба щось поробити, та швидше, а то від цієї байдужості я вже на стіни лізу.