Після весілля чоловік став нервовим, пив, погано поводився з дітьми, ображав мене. Підтримку і захист я отримала від найнесподіванішої людини.

Я сиділа на підлозі і плаkала від безвиході. Чоловік вже вкотре випивав і поrано поводився з дитиною, говорив всякі гидоти, розпускав руки.З першим моїм чоловіком я познайомилася в школі, ми довго спілкувалися, шалено любили один одного і вирішили створити сім’ю. Але, на жаль, Ігор заrинув…Я змогла пережити це тільки заради нашого маленького сина. Через півтора року я зустріла Діму. Він красиво залицявся до мене, знав, що у мене є дитина від покійного чоловіка і був не проти.

Діма зворушив моє серце, і через пару місяців ми почали жити разом. З часом він почав випивати і поrано поводитися з моїм сином. Я ніколи не давала дитину в образу, але тепер у нас через це виникали скандали. А через деякий час Діма зовсім поставив умову: або дитина, або він.Говорив мені, щоб я віддала Ваню бабусі, яка сходить по ньому з розуму, а ми залишилися удвох, обіцяв мені шикарне життя.

Я не могла терпіти все це, зібрала речі, і ми з дитиною негайно покинули цей будинок. Я йшла по нічних вулицях і плакала від болю і безвиході. Мені нікуди було йти; на щастя, погода була теплою, і ми змогли переночувати на лавочці. Вранці задзвонив телефон, я не хотіла відповідати, думала, що Діма дзвонить. Але виявилося, що дзвонить моя колишня свекруха. Ірина Володимирівна відразу відчула щось недобре. Ми завжди підтримували зв’язок, вона дуже любила нас.

Я в сльозах розповіла їй все, що сталося з нами; вона негайно приїхала на таксі, забрала нас і дуже просила залишитися жити у неї. Вже рік ми дружно живемо разом. Я працюю, а Ірина Володимирівна дивиться за дитиною. Тепер у нас все добре. Діма пару раз згадував про нас і погрожував розправою, але тепер за нас є кому заступитися.